Мидокалм - інструкція із застосування

Розлади центральної нервової системи здатні надати саме несприятливий вплив на інші органи людини. Одне з найбільш поширених наслідків захворювання ЦНС - підвищений тонус поперечно-смугастої мускулатури, який нерідко переходить в болісні спазми. Порятунком в даному випадку може стати препарат Мідокалм. Інструкція по застосуванню допомагає зрозуміти при лікуванні яких ще захворювань він використовується.

Форм випуску та склад

Мидокалм відноситься до групи міорелаксантів центральної дії. Випускається в двох основних формах - у вигляді таблеток по 50 і 150 мг, а також у вигляді розчину для внутрішньом'язового введення, розфасованого в ампули по 100 мг. Відзначимо, що розчин володіє специфічним запахом. У таблетках використовується в якості головного активної речовини толперизона гідрохлорид, в розчині до нього додається лідокаїну гідрохлорид.

Фармакологічна дія

При тому, що Мідокалм є медикаментом, який дуже активно використовують в терапії лікарі, механізм дії даного ліки повністю не вивчений. Але, звичайно, основні його властивості відомі добре. Що стосується таблеток, то вони володіють відмінним ефектом всмоктування. Воно відбувається дуже швидко - протягом години у пацієнта настає максимальний ефект дії ліків. Виводиться з організму воно також легко. Сам механізм дії препарату досить складний. Опускаючи малозрозумілі більшості людей хімічні реакції і специфічну термінологію відзначимо, що головна властивість Мидокалма полягає в придушенні вкрай болючою високою рефлекторної активності спинного мозку. Зокрема препарат уповільнює провідність імпульсів в первинних доцентрових нервових волокнах і рухових нейронах. Препарат також підвищує периферичний кровообіг.

Але все це в основному стосується таблетованій форми, дія якої базується на одному активному речовині (толперизона гідрохлорид). До складу розчину, як вже говорилося вище, входить ще й лідокаїну гідрохлорид. Його головний ефект - місцевоанестезуючий. Що це дає? Системного впливу він не робить, але значно знижується або навіть повністю пригнічується збудливість нервових закінчень, які, як відомо, є найчутливішим органом людини.

Дозування

Схеми дозувань у таблеток і розчину різні. Перші рекомендується пити після їжі. На початку терапії прописують по 50 мг два-три рази на добу, тобто в цілому не більше 150 мг. При необхідності доза може зростати до максимального значення в 450 мг на добу. Що стосується розчину, то внутрішньом'язово його призначають по 100 мг, ін'єкції роблять зазвичай два рази на день, якщо уколи внутрішньовенні, то їх частота знижується до одного разу, доза залишається та ж.

Показання

Показання до застосування таблетованої форми медикаменту і розчину, в принципі, індентичності. Серед них - патологічно підвищений тонус і спазм поперечно-смугастої мускулатури, що виникають через розсіяного склерозу, ураження пірамідних шляхів, енцефаломієліту, мієлопатії, мозкового інсульту та інших хвороб ЦНС. Проблеми з м'язової контрактурою також є показаннями до застосування Мидокалма, але в тому випадку, якщо дана проблема супроводжується спондилезом, артрозом великих суглобів, цервикальним і люмбального синдромами. Застосовується медикамент і під час відновлювальної терапії після операцій ортопедичного та травматологічного характеру. Нерідко його призначають і як супутнього препарату в комбінованому лікуванні судинних захворювань. Одне з найважливіших його застосувань - під час лікування хвороби Літтла, більше відомої, як дитячий церебральний спастичний параліч.

Протипоказання

Не багато заборон на застосування препарату Мідокалм. Інструкція по застосуванню вказує, що до них відноситься вік - дітям до трьох років він не призначається. Міастенія, висока чутливість до складу медикаменту, вагітність, період грудного вигодовування - також є протипоказаннями. З крайньою обережністю потрібно приймати ліки при нирковій і печінковій недостатності.

Аналоги

В аптеках Мідокалм продається за рецептом. Аналогів у нього не багато, до найпоширеніших відносяться Толперизону, Толперизону гідрохлорид і Толперіл. Будьте здорові!